Антоніна Заїчко
аспірантка кафедри педагогічної майстерності
та менеджменту імені І.А. Зязюна
Полтавського національного
педагогічного університету імені В.Г. Короленка
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ
АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ БІБЛІОТЕРАПЕВТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
На сьогоднішній день, у наш кризовий час численних
деструктивних соціально-економічних та політичних впливів, засилля й пропаганди
безконтрольної негативної, антигуманної та бездуховної інформації відбувається
руйнування емоційно-чуттєвої виваженості та стабільності в структурі
особистості педагога та вихованця, з’являється знеособленість у їхніх
взаємовідносинах. Сучасна освіта спрямована на формування молодого фахівця, що
не тільки володіє фаховими знаннями, а й генерує ефективні терапевтичні
технології навчання та виховання в освітнє середовище Нової школи. Одним зі
шляхів оновлення змісту освіти вищої школи є орієнтація навчальних програм на
набуття бібліотерапевтичних компетентностей і на створення ефективних
механізмів їх запровадження.
Майбутні педагоги повинні вміти розпізнавати
проблеми, розуміти причини або слідства тієї чи іншої поведінки учнів, а, отже,
повинні володіти елементарними знаннями в області психолого-педагогічної
діагностики; бути готовими до розпізнавання і ґрунтовної діагностиці порушень у
дітей, а також до проведення профілактичних дій та терапії. Вони зобов’язані не
тільки знати біологічні та психологічні особливості розвитку дитини, але також
причини і патомеханізми, які проявляються найчастіше у процесі навчання [2].
На сьогодні дослідники приділяють увагу на пошуки нових
підходів у визначенні цілей освіти і способів їх досягнення
(В. Андрущенко, О. Газман, Б. Гершунський, М. Євтух,
Н. Ничкало, С. Сисоєва, Л. Хомич та ін.); формування загальної і
професійно-педагогічної компетентності майбутніх учителів (М. Віленський,
В. Гриньова, Е. Гришин, О. Ходусов); аспекти
індивідуально-творчого розвитку та інноваційного потенціалу майбутнього фахівця
(І. Богданова, Н. Кічук, Л. Кондрашова, З. Курлянд,
А. Линенко, Н. Мажар, Л. Подимова, Н. Посталюк, Т. Руденко,
та інші).
Проте, в науковій літературі недостатньо обґрунтовані
теоретичні психолого-педагогічні аспекти формування професійної бібліотерапевтичної
компетентності майбутнього вчителя початкової школи. Сьогодні в державних
документах компетентність розглядається з кількох позицій: як готовність
майбутнього вчителя до виконання своїх професійних обов’язків відповідно до
нормативних положень так і обізнаність молодого вчителя у педагогічній
терапевтичній діяльності.
У педагогічному розумінні «професійна компетентність» –
сукупність професійних знань, вмінь та навичок, а також способи реалізації їх
у професійній діяльності.
У контексті нашого дослідження ми розглядаємо питання
формування бібліотерапевтичної компетентності майбутніх вчителів-терапевтів
школи І ступеня, виходячи із специфіки початкової ланки освіти та рушійних сил реалізації
змісту освіти. Бібліотерапевтична компетентність майбутнього вчителя початкової
ланки освіти – духовний орієнтир особистості, здатна бачити та розуміти
емоційно-почуттєвий світ дитини, його творчу спрямованість, уміти виділяти
ціннісні орієнтири в соціальному житті та використовувати у власній професійній
діяльності за допомогою спеціально дібраної книги та інших аудіовізуальних
засобів.
Перед вищою професійною школою постає завдання у
розширенні читацьких інтересів майбутніх учителів початкової школи; наданні
допомоги у підборі книг (за інтересами та соціально-психологічними потребами); покращенні
педагогічних терапевтичних технік; формуванні духовних цінностей через потужний
вплив літературного слова [1]. Бібліотерапевтична компетентність закладається у
літературний розвиток майбутніх фахівців і одночасно до здатності сприймання інформації
та розуміння терапевтичних можливостей літературних жанрів у педагогічній
бібліотерапевтичній діяльності, єдністю теоретичної й практичної готовності до
неї.
Визначаючи структуру компетентності ми виходили з того,
що професійна діяльність вчителя, як і будь-яка діяльність узагалі – це
«одиниця життя, вона пов’язує людину по-перше, зі світом – через її
мотиваційно-смислові компоненти, – та, по-друге, – з культурою людства через
операційно-технічні компоненти» [2]. Ряд авторів (А. Асмолов, Д. Леонтьєв,
Є. Суботський та ін.) наголошують на контекстності цього процесу,
підкреслюють глибокі взаємозв’язки, що виникають між людиною та оточенням у
процесі її особистісного формування.
Бібліотерапевтична компетентність є важливою складовою
готовності майбутніх учителів до професійної діяльності. Аналіз
психолого-педагогічної літератури дозволив виділити компоненти таких складових
бібліотерапевтичної компетентності майбутнього вчителя, як:
·
інформаційно-мотиваційний
– глибоке і міцне засвоєння теоретичних засад педагогічної бібліотерапії,
розуміння сутності бібліотерапевтичного впливу на почуттєво-емоційну сферу
дитини; оволодіння теоретичними та практичними основами самотерапії,
психотерапії, як невід’ємної складової своєї професійної діяльності, а також
прагнення у наданні психолого-педагогічної допомоги дитині у її зусиллях
відновити та стабілізувати емоційно-психологічній стан та сприяти розвитку
особистості, встановити загальний продуктивний психологічно-комфортний фон
організованого ним навчально-виховного процесу.
·
професійно-діяльнісний
– передбачають оволодіння майбутніми педагогами конкретними методиками,
техніками, формами, засобами педагогічної бібліотерапії; постійне прагнення до
самовдосконалення та саморозвитку (розвиток професійно-значимих особистісних
якостей); вивчення можливостей літературних жанрів у терапевтичній діяльності
·
індивідуально-творчі – необхідні для
психолого-педагогічної діяльності та передбачувані самою специфікою
гуманістично-орієнтованої психолого-педагогічної парадигми уміння й навички
аналізу (моніторингу) перебігу педагогічного процесу в усіх його часових та
структурних характеристиках, вміння творчо підходити до процесу навчання та
розвиток власних професійних якостей, а також уміння виявити найбільш значущі,
ціннісні умови, фактори й засоби педагогічної бібліотерапії, що впливають на
внутрішній світ особистості, розкриття її духовно-сутнісних основ.
Отже, проведений
аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє зробити висновок в контексті
нашого дослідження про те, що ми розглядаємо бібліотерапевтичну компетентність майбутнього
вчителя-терапевта школи І ступеня як необхідний обсяг і рівень знань та досвід
з виду професійної діяльності.
Список використаних джерел:
1.
Мартиненко В.
Робота з дитячою книжкою / В. Мартиненко // Початкова школа. – 2001. – №6. – С. 42-57.
2. Митник
О. Розвиток професійної компетентності сучасного вчителя: реалії і перспективи / О. Митник //
Початкова школа. – С. 35-37.
Немає коментарів:
Дописати коментар