ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ БІБЛІОТЕРАПЕВТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Антоніна Заїчко

аспірантка кафедри педагогічної майстерності

та менеджменту імені І.А. Зязюна

Полтавського національного

педагогічного університету імені В.Г. Короленка

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ БІБЛІОТЕРАПЕВТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

На сьогоднішній день, у наш кризовий час численних деструктивних соціально-економічних та політичних впливів, засилля й пропаганди безконтрольної негативної, антигуманної та бездуховної інформації відбувається руйнування емоційно-чуттєвої виваженості та стабільності в структурі особистості педагога та вихованця, з’являється знеособленість у їхніх взаємовідносинах. Сучасна освіта спрямована на формування молодого фахівця, що не тільки володіє фаховими знаннями, а й генерує ефективні терапевтичні технології навчання та виховання в освітнє середовище Нової школи. Одним зі шляхів оновлення змісту освіти вищої школи є орієнтація навчальних програм на набуття бібліотерапевтичних компетентностей і на створення ефективних механізмів їх запровадження.

Майбутні педагоги повинні вміти розпізнавати проблеми, розуміти причини або слідства тієї чи іншої поведінки учнів, а, отже, повинні володіти елементарними знаннями в області психолого-педагогічної діагностики; бути готовими до розпізнавання і ґрунтовної діагностиці порушень у дітей, а також до проведення профілактичних дій та терапії. Вони зобов’язані не тільки знати біологічні та психологічні особливості розвитку дитини, але також причини і патомеханізми, які проявляються найчастіше у процесі навчання [2].

На сьогодні дослідники приділяють увагу на пошуки нових підходів у визначенні цілей освіти і способів їх досягнення (В. Андрущенко, О. Газман, Б. Гершунський, М. Євтух, Н. Ничкало, С. Сисоєва, Л. Хомич та ін.); формування загальної і професійно-педагогічної компетентності майбутніх учителів (М. Віленський, В. Гриньова, Е. Гришин, О. Ходусов); аспекти індивідуально-творчого розвитку та інноваційного потенціалу майбутнього фахівця (І. Богданова, Н. Кічук, Л. Кондрашова, З. Курлянд, А. Линенко, Н. Мажар, Л. Подимова, Н. Посталюк, Т. Руденко, та інші).

Проте, в науковій літературі недостатньо обґрунтовані теоретичні психолого-педагогічні аспекти формування професійної бібліотерапевтичної компетентності майбутнього вчителя початкової школи. Сьогодні в державних документах компетентність розглядається з кількох позицій: як готовність майбутнього вчителя до виконання своїх професійних обов’язків відповідно до нормативних положень так і обізнаність молодого вчителя у педагогічній терапевтичній діяльності.

У педагогічному розумінні «професійна компетентність» – сукупність професійних знань, вмінь та навичок, а також способи реалізації їх у  професійній діяльності.

У контексті нашого дослідження ми розглядаємо питання формування бібліотерапевтичної компетентності майбутніх вчителів-терапевтів школи І ступеня, виходячи із специфіки початкової ланки освіти та рушійних сил реалізації змісту освіти. Бібліотерапевтична компетентність майбутнього вчителя початкової ланки освіти – духовний орієнтир особистості, здатна бачити та розуміти емоційно-почуттєвий світ дитини, його творчу спрямованість, уміти виділяти ціннісні орієнтири в соціальному житті та використовувати у власній професійній діяльності за допомогою спеціально дібраної книги та інших аудіовізуальних засобів.

Перед вищою професійною школою постає завдання у розширенні читацьких інтересів майбутніх учителів початкової школи; наданні допомоги у підборі книг (за інтересами та соціально-психологічними потребами); покращенні педагогічних терапевтичних технік; формуванні духовних цінностей через потужний вплив літературного слова [1]. Бібліотерапевтична компетентність закладається у літературний розвиток майбутніх фахівців і одночасно до здатності сприймання інформації та розуміння терапевтичних можливостей літературних жанрів у педагогічній бібліотерапевтичній діяльності, єдністю теоретичної й практичної готовності до неї.

Визначаючи структуру компетентності ми виходили з того, що професійна діяльність вчителя, як і будь-яка діяльність узагалі – це «одиниця життя, вона пов’язує людину по-перше, зі світом – через її мотиваційно-смислові компоненти, – та, по-друге, – з культурою людства через операційно-технічні компоненти» [2]. Ряд авторів (А. Асмолов, Д. Леонтьєв, Є. Суботський та ін.) наголошують на контекстності цього процесу, підкреслюють глибокі взаємозв’язки, що виникають між людиною та оточенням у процесі її особистісного формування.

Бібліотерапевтична компетентність є важливою складовою готовності майбутніх учителів до професійної діяльності. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив виділити компоненти таких складових бібліотерапевтичної компетентності майбутнього вчителя, як:

·     інформаційно-мотиваційний – глибоке і міцне засвоєння теоретичних засад педагогічної бібліотерапії, розуміння сутності бібліотерапевтичного впливу на почуттєво-емоційну сферу дитини; оволодіння теоретичними та практичними основами самотерапії, психотерапії, як невід’ємної складової своєї професійної діяльності, а також прагнення у наданні психолого-педагогічної допомоги дитині у її зусиллях відновити та стабілізувати емоційно-психологічній стан та сприяти розвитку особистості, встановити загальний продуктивний психологічно-комфортний фон організованого ним навчально-виховного процесу.

·     професійно-діяльнісний – передбачають оволодіння майбутніми педагогами конкретними методиками, техніками, формами, засобами педагогічної бібліотерапії; постійне прагнення до самовдосконалення та саморозвитку (розвиток професійно-значимих особистісних якостей); вивчення можливостей літературних жанрів у терапевтичній діяльності

·     індивідуально-творчі – необхідні для психолого-педагогічної діяльності та передбачувані самою специфікою гуманістично-орієнтованої психолого-педагогічної парадигми уміння й навички аналізу (моніторингу) перебігу педагогічного процесу в усіх його часових та структурних характеристиках, вміння творчо підходити до процесу навчання та розвиток власних професійних якостей, а також уміння виявити найбільш значущі, ціннісні умови, фактори й засоби педагогічної бібліотерапії, що впливають на внутрішній світ особистості, розкриття її духовно-сутнісних основ.

Отже, проведений аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє зробити висновок в контексті нашого дослідження про те, що ми розглядаємо бібліотерапевтичну компетентність майбутнього вчителя-терапевта школи І ступеня як необхідний обсяг і рівень знань та досвід з виду професійної діяльності.

Список використаних джерел:

1.  Мартиненко В. Робота з дитячою книжкою / В. Мартиненко // Початкова школа. – 2001. – №6. – С. 42-57.

2.  Митник О. Розвиток професійної компетентності сучасного вчителя: реалії і перспективи / О. Митник // Початкова школа. – С. 35-37.