Зоя Крамська
аспірантка кафедри початкової
освіти
Черкаського національного
університету імені Богдана
Хмельницького
Зміст краєзнавчої роботи в початковій школі
Реформаційні
зміни, що відбуваються нині у змісті початкової освіти, досить глибоко відображені
в «Державному стандарті початкової освіти», що схвалений рішенням колегії МОН
України від 17.08.2017 протокол № 6/1-2. Як бачимо зі змісту цього нормативного
документу, найбільші можливості для організації та проведення краєзнавчої
роботи в початковій школі мають такі освітні галузі, як мовно-літературна,
природнича, технологічна, громадянська та історична і мистецька. Зокрема, мовно-літературна
освітня галузь покликана зберігати і
збагачувати культурну спадщину українського народу. Природнича
освітня галузь спрямовує зусилля
вчителів та учнів на формування ціннісних
орієнтацій щодо цілісності й різноманітності природи, ефективної, безпечної і
природоохоронної поведінки в довкіллі, формування в молодших школярів наукового
мислення. Технологічна освітня галузь орієнтує на ефективне використання
природних матеріалів, турботу про навколишнє середовище, практикує і творчо
застосовує традиційні й сучасні ремесла для власної самореалізації, культурного
і національного самовияву. Громадянська
та історична освітня галузь допомагає встановлювати зв’язки між подіями,
артефактами і діяльністю людей у часі, пояснює значення пам’ятних для учнів початкової
школи та інших громадян України дат (подій), допомагає орієнтуватися у
знайомому соціальному просторі, долучає до його розвитку, пояснює вплив природи
і діяльності людей, знаходить і опрацьовує джерела потрібної соціальної
(історичної) інформації, передає викликані нею враження і думки, синтезує
інформацію з різних джерел, розповідаючи про минуле і сучасне. Мистецька
освітня галузь покликана виявляти
художньо-образне, асоціативне мислення молодших школярів у процесі
художньо-творчої діяльності через образотворче, музичне і синтетичні види
мистецтва, а також пізнавати мистецтво, інтерпретувати художні образи, набувати
досвіду емоційних переживань, виявляти ціннісне ставлення до мистецтва.
Як зазначає Н. Ю. Брижак [1], ключовим
нормативним документом у сфері освітньої політики щодо краєзнавчої роботи учнів
початкової школи є наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
від 31.10.2011 р. № 1243, яким затверджено «Основні орієнтири виховання
учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». Відповідно до
цього документу визначено необхідність створення цілісної моделі виховної
системи на основі громадянських і загальнолюдських цінностей згідно з такими
ключовими лініями: ціннісне ставлення до себе; ціннісне ставлення до сім’ї,
родини, людей; ціннісне ставлення до праці; ціннісне ставлення до природи;
ціннісне ставлення до культури і мистецтва; ціннісне ставлення особистості до
суспільства і держави.
Зазначимо, що елементарні знання про природу і господарську діяльність
населення у своїй місцевості учні отримують ще в 1 класі на уроках трудового
навчання, у процесі вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ», у позакласній
роботі. Включення краєзнавчого матеріалу в зміст навчальних предметів сприяє
формуванню в молодших школярів таких понять, як «рідний край», «місцевість», «моя
Батьківщина».
На збагачення учнів початкової школи краєзнавчими знаннями спрямовані
систематичні спостереження за природними явищами і господарською діяльністю
населення, екскурсії в природу. Це дозволяє досліджувати зміни природних умов
за порами рок, проводити елементарні фенологічні і метеорологічні
спостереження, екскурсії в природу.
Вивчення теми «Твоя країна – Україна»
у 2 класі та «Водойми України» у 4 класі дозволяють дізнатися про найбільші річки України, річку Дніпро, на
березі якої розташовано наше місто. Краєзнавчу цінність мають місцеві легенди
про походження географічних назв.
Застосовувати фото- і відеоматеріали
дозволяє спрямувати зусилля молодших школярів на необхідність збереження
природи рідного краю. Цьому сприяє вивчення теми «Охорона природи – неодмінна
умова її збереження» у 2 класі та «Охорона природи в Україні» у 4 класі.
Учні 3 класу з задоволенням вивчають тему «Культура рідного краю», слухають розповіді про пам’ятки рідного краю
на матеріалах місцевого краєзнавчого музею, де вони дізнаються про історичну і
культурну спадщину свого краю. Значний краєзнавчий потенціал має вивчення в 3
класі теми «Господарська діяльність людей у деяких містах», у процесі
ознайомлення з якою учні з цікавістю готують
розповідь про те, де працюють їхні батьки. Корисною є зустріч молодших школярів із
батьками, які можуть розповісти про підприємства, де вони працюють.
Вивчення в 3 класі теми «Славетні українці» дає можливість ознайомитися також
із видатними земляками.
Опрацювання матеріалу з теми «Вода» у 3 класі та «Водойми України» у 4
класі дозволяє дізнатися про місцеві джерела води та легенди, які з ними
пов’язані. При цьому значно підсилюється краєзнавчий зміст уроків природознавства.
Найбільш оптимально застосувати краєзнавчий матеріал дозволяє вивчення теми
«Рідний край на території України» з учнями 4 класу, які навчаються орієнтуватися
на місцевості, отримують цінну краєзнавчу інформацію про погоду, внутрішні
води, рослинний і тваринний світ своєї місцевості.
Добираючи способи опрацювання краєзнавчого
матеріалу, учитель початкової школи повинен ретельно продумати його місце у
структурі уроку. Наприклад, місцевий матеріал доцільно застосовувати на різних
етапах уроку, завдяки чого можна організувати закріплення і поглиблення
природничих наукових понять.
Значення краєзнавчої роботи в початковій школі підсилюється дорученням
учнів до охорони природи. При цьому слід акцентувати увагу на тому, що створення
антропогенних ландшафтів неминуче приводить до таких негативних наслідків, як
утворення ярів, ерозія річкових берегів, площинний змив родючого шару ґрунту на
крутих схилах, забруднення водойм. Учні на власні очі пересвідчуються, як
руйнуються взаємозв’язки між компонентами природи, внаслідок чого руйнується і
весь природний комплекс.
На навчальних екскурсіях, що проводяться згідно з вимогами програми початкової
школи, учні отримують не лише знання про рідний край, але й цінний краєзнавчий
матеріал для кращого розуміння і засвоєння географічних закономірностей. Нагальну необхідність становить також дослідження
молодшими школярами свого родоводу, історії, свого народу.
Особливу роль відіграє краєзнавство при плануванні разом
з учнями конкретних заходів щодо охорони навколишнього середовища. Це
забезпечує міцний зв’язок глобальних і конкретно-регіональних аспектів у
вивченні ними сучасних проблем екології та охорони природи, сприяє усвідомленню
наслідків негативного впливу людської діяльності на природу рідного краю,
формуванню екологічного мислення.
Отже, організація краєзнавчої роботи в
початковій школі сприяє актуалізації знань і чуттєвого досвіду учнів, допомагає
ілюструвати і конкретизувати програмовий матеріал освітніх галузей, стимулює
інтерес до вивчення нової теми, сприяє формуванню нових понять і уявлень, закріпленню
і систематизації вивченого матеріалу, забезпечувати зв’язок навчання з життям, розширювати
краєзнавчий кругозір.
Список використаних джерел
1.
Брижак Н. Ю. Роль і місце краєзнавчої
роботи у навчально-виховному процесі учнів початкової школи /
Н. Ю. Брижак // Вісник Національної академії Державної прикордонної
служби України : Педагогічні науки. – 2013. Вип. 1. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: file:///C:/Users/Zver/Downloads/Vnadps_2013_1_6.pdf
2.
Використання елементів краєзнавства на
уроках у початковій школі. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ipedahohika.com/lirefs-637-1.html
3.
Ляшенко Н. Г. Використання краєзнавчого матеріалу
у школі І ступеня. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.google.com.ua/search?q
4.
Маланюк Т. З. Туризм і краєзнавство в
школі : навчальний посібник / Т. З. Маланюк. – Івано-Франківськ, 2010. – 205 с.
5.
Миронюк Л. А. Використання краєзнавчого
матеріалу в навчально-виховному процесі початкової школи. [Електронний ресурс].
– Режим доступу: test.teacherjournal.in.ua/.../Використання%20краєзнавчого
Немає коментарів:
Дописати коментар